Пішохід. Інструкція з виживання
Ні-ні, я не забув, що vashkivtsi.com пишуть статті для автомобілістів. Однак я також пам'ятаю, що це сайт ще й для тих, хто поки лише марить про власного «залізного коня». Тобто для пішоходів, тисячі яких щороку травмуються і гинуть на дорогах нашої країни. Хто в цьому винен? Водії? Самі пішоходи? Погана організація дорожнього руху? ДАІ? За великим рахунком, винні всі. Часом ми забуваємо або не замислюємося про прості речі, сподіваємося на «авось» або просто «включаємо мороз», а в результаті ламаємо свої і чужі життя. Сьогодні я розповім про писані і неписані правила, які допоможуть пішоходам не потрапити під колеса автомобіля, а водіям - не взяти гріх на душу і не сісти у в'язницю.
Заздалегідь прошу вибачення за різкість, яку я собі дозволю. Інакше ніяк. Аж надто гостра тема.
Пішохід завжди правий - у корені невірне твердження. Хоча б тому, що вседозволеності не дозволяють пішоходові Правила дорожнього руху. Пішохід, який думає, що йому немає чого заглядати в ПДД - потенційний труп. Точно такий же, як знаючий правила, але принциповий пішохід. Ти такий? Якщо так, то я бажаю тобі удачі! На тому світі ти обов'язково доведеш свою правоту. Як, не хочеш на той світ? Тоді заштовхни свою принциповість глибше і включай мозок. Життя жорстоке і несправедливе. У ньому ніхто нікому нічого не винен. Хочеш перейти дорогу і вижити - думай головою. Думай, як водій.
А ти, водій, від чого хихикаєш і схвально киваєш? Тобі думати потрібно не менше, якщо не хочеш в одну мить стати вбивцею і опинитися за гратами. І навіть якщо не опинишся, думки про вкрадене у когось життя переслідуватимуть тебе до самого Страшного Суду. Запитай у того, хто через це пройшов, і він відповість, що віддав би все за те, щоб відмотати час назад і не перетворювати людину в кеглю. Не хочеш за грати - навчися «читати» пішоходів і не поспішай. За запізнення на пару хвилин тебе пробачать. За відібране здоров'я або життя - ні.
Одну з найбільших дурниць пішоходи роблять, коли переходять дорогу там, де робити цього не можна. Банально, але саме в таких місцях найчастіше і відбуваються ДТП за участю пішоходів. А знаєте чому? Та тому, що в таких місцях водії найменше чекають появи людей на дорозі. Особливо сильно дивують камікадзе, які намагаються перебігти широченний проспект з трьома-чотирма смугами руху в кожну сторону. А є й такі , хто в пошуках своєї смерті готовий не просто вискочити на дорогу, а й перебратися заради цього через огорожу. При цьому вони щиро не розуміють, яку небезпеку наражають і себе, і інших . А ще вони відчувають свою безкарність, бо штрафи за порушення ПДР пішоходам в Україні не виписують. Щоб співробітник ДАІ перемістив своє «мускулисте» тіло в сторону пішохода-порушника, ціна питання має бути не 50, а 500 грн., Тому як з півсотні гривень доблесному хабарникові не світить, а тяганини паперової буде багато.
Заради справедливості треба сказати, що переходити дорогу не по пішохідному переходу правила все-таки дозволяють, але тільки в тому випадку, якщо в зоні видимості немає переходу або перехрестя, а дорога має не більше трьох смуг руху для обох його напрямків. У такій ситуації переходити дорогу можна під прямим кутом до краю проїзної частини в місцях, де дорога добре проглядається в обидва боки, і лише після того, як пішохід переконається у відсутності небезпеки.
Взагалі, люди - дивні істоти. У всякому разі, на пострадянському просторі. Ми хочемо жити довго, але, в той же час, халатно ставимося до найдорожчого, що у нас є. Вже в школі, а то і в дитсадку, нам розповідають елементарні речі про дорожній рух і, зокрема, розповідають про те, що там, де йти доводиться не по тротуарах, а узбіччям чи краєм проїзної частини, рухатися потрібно назустріч (!) рухові. А вночі вкрай важливо ще й позначити себе світлоповертаючими елементами. Зрештою, можна взяти в руки ліхтарик, або що-небудь що світиться. Навіть якщо водій буде тверезий і уважний, вночі дороги нашої неосяжної Батьківщини освітлюються настільки огидно, що помітити пішохода стає справою вкрай скрутною. Плюс, світло фар зустрічних машин на якийсь час перетворює водія в крота. У такій ситуації, як ніколи, важливе взаєморозуміння між водієм і пішоходом. Першому вночі слід триматися подалі від узбіччя, а другий зобов'язаний будь-якими способами показати, що він знаходиться тут і зараз.
І ще один важливий момент, пов'язаний з темним часом доби, який не усвідомлюють пішоходи. Там, де дороги добре освітлені, водій перебуває в своєрідному світловому вакуумі. Він, як правило, не бачить того, що відбувається за межами проїжджої частини, тому поява пішохода з темряви завжди відбувається раптово і в останній момент. Щоб убезпечити себе, переходячи дорогу з темного тротуару, пішохід повинен спокійно підійти до краю проїжджої частини, на секунду-другу зупинитися, давши водіям побачити себе, і лише потім намагатися переходити дорогу. А водіям, під'їжджаючи до пішохідного переходу, варто завжди знижувати швидкість, навіть якщо здається, що переходити дорогу ніхто не збирається. Можливо, ви просто не бачите цієї людини.
Ну, а тепер перейдемо безпосередньо до пішохідних переходів. Спочатку до регульованих. Здавалося б, що може бути простіше: на червоний стій, на зелений - іди/їдь. Але навіть при таких простих умовах відбуваються неприємності. Як з вини пішоходів, так і з вини водіїв. Одні починають переходити дорогу, як тільки бачать, що на світлофорі для водіїв загорівся жовтий, а інші, побачивши миготливий зелений, «наступають» на акселератор, щоб встигнути проскочити на жовтий, а то й на червоний, хоча це абсолютно чітко і недвозначно заборонено Правилами. А ще деякі водії, зупинившись на червоний сигнал світлофора, точкою відліку для себе вважають не «свій» зелений, а той момент, коли червоний загориться на пішохідному світлофорі. І газу! А там хтось ще закінчує переходити вулицю... Не поспішайте, і позбавите себе від багатьох проблем.
До речі, в ПДД є пункт 4.9, в якому написана правильна з теоретичної точки зору річ, але дуже небезпечна в українських реаліях. Цитую: «У таких місцях (де рух регулюється) пішоходи, які не встигли закінчити перехід проїзної частини дороги одного напрямку, повинні перебувати на острівці безпеки або лінії, що розділяє транспортні потоки протилежних напрямків, а у разі їх відсутності - на середині проїзної частини і можуть продовжити перехід лише тоді, коли це буде дозволено відповідним сигналом світлофора чи регулювальника та переконаються в безпеці подальшого руху». Тільки уявіть, що ви стоїте посеред дороги, а повз вас з двох сторін проносяться автомобілі. Знесуть і оком не поведуть! Висновок: бачите, що не встигнете перейти дорогу (зелений вже блимає) - не йдіть, дочекайтеся наступного дозволяючого сигналу світлофора.
Якщо вже регульований пішохідний перехід є зоною підвищеної небезпеки, то нерегульований часто і зовсім перетворюється в пекельне випробування. І якщо в столиці та деяких обласних центрах водії більш-менш дисципліновано зупиняються, щоб пропустити пішоходів, то в маленьких містечках це відбувається вкрай рідко. І плювати вони хотіли на те, що пункт 4.16 ПДР дає пішоходам право на перевагу під час переходу проїзної частини по позначених нерегульованих пішохідних переходах, а в пункті 18.1 чітко написано: «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а при необхідності зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека».
Тут, до речі, криється ще одна глибока помилка. Мовляв, на нерегульованому переході пішохід - Цар і Бог. Нічого подібного! Так, у пішохода є пріоритет, але це не означає, що варто лише підійти до переходу, як всі автомобілі в одночас повинні завмерти, а водії вийти з машин і бити чолом. Ніхто не зобов'язаний пропускати пішохода, що стоїть на тротуарі. Крім того, пішоходу заборонено виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху, раптово виходити, вибігати на проїзну частину, в тому числі на пішохідний перехід, затримуватися і зупинятися на проїзній частині, якщо це не пов'язано із забезпеченням безпеки дорожнього руху.
Все це прописано в пункті 4.14 ПДР, але все це теорія. Зараз я розповім про безпечний практичний способ дійти живим до протилежного тротуару на нерегульованому пішохідному переході. Перш, ніж сміливим кроком продефілювати по «зебрі», переконайтеся, що до вас на високій швидкості не наближається автомобіль. Елементарні закони фізики не дозволять йому завмерти на місці, як би не хотів цього водій. Бачите, що хтось лине - пропустіть, ціліші будете. Ну, а якщо найближча машина ще далеченько, можна починати йти, але не поспішаючи і обов'язково дивлячись на об'єкти, що наближаються. Переконайтеся, що водії бачать вас і починають скидати швидкість. Дивіться на машини, що рухаються по кожній з смуг. Це важливо, тому що по крайній лівій смузі завжди їдуть швидше, ніж по всім іншим. Відповідно, швидко зменшити швидкість водій може не встигнути. А може і не намагатися цього робити, що теж о-о-дуже поширене явище. Я особисто кілька разів ледь не перетворився на кеглю через те, що не приділив належної уваги саме крайній лівій смузі, коли всі інші ряди вже стояли, пропускаючи мене і інших пішоходів. Тепер, перш ніж іти далі, завжди заглядаю за кожну, проникшу мене, машину. Тому що на дорогах повно ідіотів і дуже багато тих, хто втомленим повертається з роботи, хто просто відволікся і втратив концентрацію. Їх це анітрохи не виправдовує, але така реальність.
Окремо хочу звернути увагу пішоходів на таку деталь: кожен водій, сидячи в своєму автомобілі, стикається з проблемою «сліпих» зон. Зокрема, огляд йому в тій чи іншій мірі перекривають передні стійки (ті самі, які поділяють лобове скло і дверні вікна). Особливо часто пішохід виявляється в «сліпій зоні» тоді, коли автомобіль повертає (водій теж повертає голову і бачить перед очима якраз передню стійку). Тому, побачивши, що до пішохідного переходу наближається певертаючий з перпендикулярної дороги автомобіль, переконайтеся, що водій помітив вас.
Передні стійки - не єдине, що обмежує водієві огляд. Видимість значно погіршується, наприклад, в дощ, особливо вночі, коли асфальт перетворюється на суцільне дзеркало, що відбиває світло фар. Погано видно може бути і в снігопад. Словом, в погану погоду не тільки водіям, а й пішоходам потрібно бути гранично уважними. І заради Бога, не переходите дорогу, слухаючи музику в навушниках. У разі чого ви навіть не почуєте, що вам сигналили . Аналогічно, не дивіться TV в телефон, дивіться по сторонам.
І останнє. У два рази уважніше потрібно бути взимку, коли дороги слизькі. Пішоходам не можна забувати, що гальмівний шлях у автомобілів збільшується в 2-4 рази. А водіїв я закликаю не намагатися проїхати по п'ятах пішохода, як багато хто це робить. Якщо дорога слизька - вона слизька для всіх. Переконайтеся, що людина дійсно перейшла. Що вона в останній момент не посковзнеться і не впаде під колеса вашої машини. Інакше винні будете ви і ваша невиправдана квапливість.
Ось, мабуть, і все, що хотілося сказати. Якщо вам є що додати - пишіть в коментарях. Бережіть себе!
P.S. У 2013 році в Україні було зафіксовано 11 980 випадків наїздів на пішоходів. 4513 з них спровоковано самим пішоходами. Зокрема, 2435 наїздів сталися через спроби перейти дорогу в недозволеному місці, а ще 1818 - через несподіваний виход пішоходів на проїжджу частину. Для 870 осіб життя на цьому обірвалася. Тисячі отримали травми. Комусь рани вдалося зализати. Інші залишилися інвалідами.
